Безпека життєдіяльності

ОСОБЛИВОСТІ ВІДВІДУВАННЯ ШКОЛИ.

АЛГОРИТМ ДІЙ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

/uploads/editor/3847/336891/sitepage_101/files/algoritm_diy_dlya_vchiteliv_ta_pracivnikiv_po_covid_19__1.docx

АЛГОРИТМ ДІЙ ДЛЯ УЧНІВ

/uploads/editor/3847/336891/sitepage_101/files/algoritm_diy_dlya_uchniv_po_covid_19.docx

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТРАВМАТИЗМУ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ПІД ЧАС ПРОГУЛЯНОК У ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

/uploads/editor/3847/336891/sitepage_101/files/instr_zapobig_travmatizmu_2_.pdf

https://drive.google.com/file/d/1soGryFZDX2aUUcIz1YW3NueUMdxYoTjT/view?usp=sharing

Джерело: CREDO: http://credo.pro/2017/12/195660

«Насамперед, слід звертати увагу на появу в лексиконі своїх дітей сленгових слів — назв нових психоактивних речовин. Також варто звернути увагу на програмне забезпечення, встановлене на комп’ютерах і смартфонах дітей: ідеться про анонімайзери VPN-з’єднання, TOR-браузери, які можуть використовуватися для відвідування інтернет-ресурсів так званої “темної мережі”, де пропонують наркотики і психотропи», — радить керівник ДПНЗ. Крім того, наркозлочинці часто використовують для збуту наркотиків месенджер Телеграм і автоматизовані програми, так звані боти, які щоденно закидають повідомленнями про нові цікаві пропозиції.
Джерело: CREDO: http://credo.pro/2017/12/195660

 Відповідальність

 Злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів закріплені в розділі XIII Кримінального кодексу України.

 Об"єктом злочину є здоров"я населення, а також встановлений з метою забезпечення охорони здоров"я населення порядок переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України.

 Обов’язковою ознакою злочинів, що розглядаються (за винятком порушення правил боротьби з епідеміями – ст. 325 КК), є наявність предметів, що становлять підвищену небезпеку для здоров’я людей. Вони виступають як предмети чи як засоби здійснення цих злочинів.

 Предметом злочину є:

 1) наркотичні засоби (ст. ст. 305 – 309, 313 – 320 КК);

 2) психотропні речовини (ст.ст. 305 – 309, 313 – 314, 315, 317 – 320 КК);

 3) їхні аналоги (ст.ст. 305 – 309, 313 – 315, 317, 320 КК);

 4) прекурсори (ст.ст. 305, 306, 311, 312, 318, 320 КК);

 5) снотворний мак і конопля (ст. 310 КК);

 6) отруйні і сильнодіючі речовини (ст. 321 КК);

 7) одурманюючі засоби (ст.ст. 322, 324 КК);

 8) мікробіологічні та інші біологічні агенти (ст. 326 КК);

 9) токсини (ст. 326 КК);

 10) допінг (ст. 323 КК);

 11) радіоактивно забруднені продукти та інша продукція (ст. 327 КК).

 Хоча в законі йдеться про предмет злочину у множині, кримінальне караним вважається також діяння, предметом якого є лише один вид наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів чи прекурсорів.

ТИЖДЕНЬ РОЗПОЧАВСЯ РОЗМІЩЕННЯМ ЛИСТІВОК ТА ПАМЯТОК ЩОДО ПОРЯДКУ ДІЙ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ПОНОВЛЕННІ СТЕНДІВ З БЖД ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

ПРОЙШЛИ ВИХОВНІ ГОДИНИ НА СПІЛЬНУ ТЕМАТИКУ: "ЩО ПОТРІБНО РОБИТИ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ?" 

13 ВЕРЕСНЯ О 11. 30 В ШКОЛІ ВІДБУЛОСЯ ПРАКТИЧНЕ ВІДПРАЦЮВАННЯ ДІЙ УЧНІВ, УЧИТЕЛІВ, ТЕХНІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ  НА ВИПАДОК ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ, А ТАКОЖ ПРОХОДЖЕННЯ ШЛЯХУ ЕВАКУАЦІЇ ДІТЕЙ.

/uploads/editor/3847/336891/sitepage_101/files/20170913_114233.jpg

Алгоритм порядку дій у разі нещасного випадку з учнем.docx

Які нещасні випадки підлягають розслідуванню з огляду на обставини (місце) настання та наслідки:

Порядок дій у разі нещасного випадку з учнем (покроково)

20.3.2017 ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ УЧНІВ 5-6 КЛАСІВ З ПРЕДСТАВНИКАМИ РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ ПОРОВСЬКА

Орієнтовна тематика бесід з БЖД для класних керівників.doc

Профілактично-роз’яснювальні заходи  «Щодо профілактики травматизму»

проведення цілеспрямованої профілактичної роботи з учасниками навчально-виховного процесу, виховання поважного ставлення до безпеки людини, формування у підростаючого покоління світоглядних та етичних основ здорового способу життя, гармонізованих з природними, технічними та соціальними чинниками, усвідомлення  необхідності вироблення навичок дотримання правил поведінки в надзвичайних ситуаціях, що виникають під час порушення життєвого процесу в побуті, під час трудової діяльності чи в соціальному середовищі,   для підняття рівня інформаційно-просвітницької роботи з питань забезпечення безпечної життєдіяльності

додаток 1 до листа Міністерства освіти і науки України

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать:

• вибухові речовини — хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси - вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника. До боєприпасів належать:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

- наближатися до предмета;

- пересувати його або брати до рук;

- розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

- розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

- приносити предмет додому, у табір, до школи.

Необхідно негайно повідомити міліцію або дорослих про знахідку!

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, немає снарядів часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. ретельно вибирати місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни;

2. перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірити ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або обережно зняти лопатою верхній шар ґрунту, перекопати землю на глибину 40-50 см);

3. користуватися старими багаттями не завжди безпечно, адже там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули;

4. у жодному випадку не підходити до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди. Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, що їх складно виявити, знешкодити або ліквідувати. Злочинці зазвичай поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників міліції чи ДСНС.

Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмета у під'їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника — негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення міліції, до військкомату, органів місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС за телефоном «101».

Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію.

У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту;

2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

- одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

- візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

- під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

- тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

Якщо будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

- обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів і т.п. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки - користуйтеся ліхтариком;

- негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

- з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

- перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

Отож:

- не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками або підозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

- виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника міліції або іншого посадовця; не можна торкатися знахідки;

- не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілої знахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшалт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

Поради керівнику навчального закладу:

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями.

На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режиму при вході і в'їзді на територію закладу, пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складських приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками навчального закладу чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник навчального закладу повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

Потрібно забезпечити можливість безперешкодного під'їзду до місця виявлення підозрілого предмету автомашин правоохоронних органів, співробітників територіальних органів управління з питань цивільного захисту, пожежної охорони, невідкладної медичної допомоги, служб експлуатації, забезпечити присутність осіб, що знайшли знахідку, до прибуття оперативно-слідчої групи.

У всіх випадках керівник навчального закладу дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщати підозрілу знахідку, зафіксує час її виявлення.

Додаток 2

до листа Міністерства освіти і науки України

від 30.07.2014 р. № 1/9-385

Методичні рекомендації

щодо проведення бесід з учнями загальноосвітніх навчальних закладів

з питань поведінки у надзвичайній ситуації.

Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?

Правила безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях.

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;

- вимкнути світло, закрити вікна та двері;

- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);  

- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.    

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

- відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

– попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;

- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

- уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

- якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

- виконати всі інструкції рятувальників. 

4. Під час повітряної небезпеки:

 - відключити живлення, закрити воду і газ;

- загасити (вимкнути) пристрої для опалення; 

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

- дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5.Під час масових заворушень: 

- зберігати спокій і розсудливість; 

- під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей; 

- не піддаватися на провокації; 

- надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

- постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або міліції;

- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

- виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;

- нічого не просити, їсти все, що дають;

- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

- під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;

- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:

- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька; 

- переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до міліції та медичних працівників.

18.11.2016 року пройшла цікава зустріч з психологом Красноармійського наркологічного диспансеру Яворською В.В. Учні 8-10 класів прослухали лекцію з демонстрацією слайдів "Курити - здоров'ю шкодити", отримали пам'ятки з пропаганди здорового способу життя та відповіді на свої запитання.

Цікаво та весело пройшов конкурс колажів серед учнів 9-11 класів "Безпека життя"

УВАГА!УВАГАУВАГА!

Конкурсу дитячої творчості «Енергозбереженнята моє зелене майбутнє»

Вести «зелений» (еко-відповідальний) спосіб життя стає сьогодні модним у всьому світі. І це не тільки спроба знизити викиди вуглекислого газу і витрати на паливо. Чоловік прийшов до розуміння того, що між ним і природою існує особливий зв'язок. Коли природі добре, то й людям добре: поліпшується самопочуття і здоров'я, підвищується настрій.
Що ж таке зелений спосіб життя? Перш за все, «зелений» спосіб життя означає відхід від бажання споживати нескінченно і заміну його на прагнення максимально використовувати вже наявні ресурси. Це спосіб жити комфортно без шкоди для навколишнього середовища, який дозволяє економити і залишатися здоровим.
Від того, наскільки ефективно ми розпоряджаємося ресурсами, даними нам природою для нормального існування, залежить якість нашого життя вже в найближчому майбутньому. Складна ситуація в країні з енергоносіями, постійні підвищення тарифів на комунальні послуги, зростаюча вартість життєзабезпечуючих ресурсів не залишають нам вибору: «економія» і «ефективність» повинні стати головними помічниками в скороченні зростаючих рахунків платежів за спожиті світло, воду, газ, тепло, і , разом з тим, при більш дбайливому ставленні до збереження ресурсів для майбутніх поколінь.

Економія може і повинна бути ефективною. Кожен з нас може внести свій внесок, просто перешикувавши своє ставлення до всього, що нас оточує. І зробити своє життя зеленішою :))

Звичайно, перейти до зеленого способу життя навряд чи вийде за один день. У людей склалося дуже багато помилкових уявлень про те, що означає брати на себе еко-відповідальність - «це занадто дорого», «це дуже незручно», «це занадто складно».

Насправді, Жити зеленішою зовсім не означає негайно відмовитися від звичного Вам способу життя. Головне - почати з простого, переглянути свої звички, почати замислюватися і діяти усвідомлено. Важливо зрозуміти, що ти сам відповідальний за своє здоров'я, якість життя, стан навколишнього тебе середовища.

Задумайтеся про те, як Ви ведете себе в своєму будинку, в поїздках, роблячи покупки, відпочиваючи.

Пам'ятайте, «зелений» спосіб життя - не просто данина моді. Він відіб'ється на Ваших рахунках і на вашій фігурі!

Отримайте прості поради та підказки, як зробити своє життя зеленішою, не вкладаючи великих фізичних та матеріальних витрат!

ТЕКСТИ "ЖИВИ ЗЕЛЕНЕЕ".doc

Правила безпеки при зустрічі з чотирьохлапим другом:

- уникайте собак без намордника, зграї собак і вузьких місць, де не можна розминутися зі звіром;

- не підходьте до собаки без прив'язі, бо захист «особистих» територій - одна з головних причин проявлення надмірної агресивності;

- не дивіться в очі тварині і не посміхайтеся - це для собаки рівнозначно, як показувати зуби і демонстрував силу;

- не повертайтеся спиною до тварини і не тікайте, бо це може викликати у пса рефлекс переслідування;

- особливо остерігайтесь собак-охоронців - ротвейлерів і доберманів - у них загострене почуття охорони господаря, а територія їх «особистих» інтересів перевищує 50 м.

Рекомендації щодо самозахисту при нападі собак, у тому числі спеціально навчених:

- зупиніться, поверніться обличчям до собаки і голосно скомандуйте:

«стояти», «лежати», «сидіти», «фу» - це зможе привести тварину в замішання;

- прийміть оборонну стійку або киньтесь назустріч - налаштована на гонитву тварина може розгубитися;

- киньте в собаку будь-який предмет або зробіть вигляд, що ви підбираєте палицю і кидаєте її на неї - цим ви виграєте час, а пам'ять про колишню біль в подібних випадках може змусити її відбігти; бажано при цьому мати грізний вигляд і загрозливо кричати;

- захищайтеся газовим балончиком або пістолетом - «Черемха» (балончики СІЧ), «Терен-1» і балончики АБХ з капсоіцином (палючою речовиною - витяжкою з червоного перцю); допоможе і серія пострілів холостими патронами, але стріляти потрібно в напрямку тварини, так як звуку пострілів дресирована тварина може і не злякатися;

- зброю самозахисту до застосування ховайте в руці або за спиною, так як навчені собаки агресивно реагують на озброєну руку; для відвернення уваги від тварини використовуйте будь-які предмети і особисті речі;

- якщо спецзасобів у вас немає, повільно, не обертаючись спиною до собаки, відступайте до будь-якого природного прикриття: паркану, стіни, дерева і т. п., захищайтеся підручними засобами і кличте на допомогу;

- пам'ятайте: особливо небезпечний собака, який присів, - він готується до стрибка, тому, щоб захистити горло, притисніть підборіддя до грудей і виставте на собаку руку;

- за можливості, обмотайте руку і передпліччя плащем, піджаком, шарфом, потім, захищаючи шию та обличчя від укусу, спровокуйте собаку на напад: у стрибку собака не захищений, а в цей час різко і жорстко вдарте рукою, ногою, будь-яким твердим предметом - краще всього в ніс, по верхній щелепі, в живіт або пах - це найбільш вразливі місця у собаки;

- спробуйте схопити шию собаки і затиснути її під пахвою, але при цьому слід дуже міцно тримати пса і твердо стояти на ногах.

Перша допомога при укусах собаки:

- терміново промийте рану великою кількістю води, ще краще - перекисом водня;

- краї рани обробіть йодом або зеленкою, а саму рану змастіть маззю «Рятувальник», «Левоміколь» або присипте стрептоцидом;

- в разі відсутності медикаментів, антисептиком може послужити будь-яка спиртова рідина (горілка, одеколон і т. п.) – і терміново до лікарні;

- якщо можливо, з'ясувати, щеплений собака від сказу чи ні, якщо не щеплений або це невідомо, доведеться пройти серйозний курс лікування і довгий час перебувати під наглядом лікаря.

Рекомендації щодо запобігання захворювання на сказ та смерті у випадках укусів собаки:

1) уникати контактів з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів;

2) якщо покусала або обслинила тварина, потрібно промити рану теплою кип'яченою водою (бажано з милом), а потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду; особливо уважно слід оглядати дітей після прогулянки чи контакту з тваринами;

3) у випадку укусу чи обслинення підозрілою твариною, якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення (попереджує захворювання і врятовує життя)та серотерапії;

4) своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам.

Це варто знати!

Сказ (водобоязнь, гідрофобія) - гостра інфекційна хвороба з тяжким ураженням центральної нервової системи, що спричиняєть­ся вірусом. Сказ віднесено до особливо небезпечних хвороб.

Зараження людини ска­зом відбувається в основно­му через укус хворою твари­ною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизо­ві оболонки. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хи­жих (вовки, лисиці - понад 40% випадків) чи домашніх тварин (коти, собаки), а та­кож сільськогосподарських тварин (20%).

Головною ознакою захворю­вання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрача­ють обережність і вдень з'являються в населених пунктах, нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу, ветеринарною службою ве­деться боротьба зі сказом се­ред собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакци­нація свійських тварин.

При несвоєчасно проведе­них щепленнях, котрі здій­снюються після укусу інфіко­ваної тварини, хвороба закін­чується смертю.

Щорічно в Україні реєстру­ється понад 100 тисяч осіб, котрі звернулись у медичні за­клади з приводу укусів твари­нами, з яких 60% отримують направлення за показниками підозри інфікування сказом.

І. Рекомендації щодо дій в разі отримання інформації про погрозу вчинення терористичного акту

1. При отриманні інформації по телефону, рекомендується:

- не класти передчасно слухавку; з’ясувати вимоги аноніма та інформацію про характер погрози;

- уважно вислухати й за можливістю записати вимоги;

- спробувати під час розмови визначити стать,  вік,  особливості мови особи, яка зателефонувала; запропонувати повторити вимоги,  поставити уточнювальні запитання про характер погрози,  місце й час її реалізації,  мотивувати аноніма надати як найбільше інформації про вчинення терористичного акту; установити мотиви дій аноніма,  поставити запитання про цілі,  які переслідує анонім, запропонувати інші шляхи вирішення його вимог;

- обов’язково звернути увагу на фонові звуки (шум вулиці,  машин,  які проїжджають,  музику,  звуки,  що допоможе в подальшому визначити місце, звідки здійснено дзвінок);

- закінчуючи розмову з анонімом,  повторити основні моменти бесіди з ним; після завершення розмови повідомити про погрозу в правоохоронні органи;

- не розширювати коло осіб, які знають про погрозу.

2. При отриманні інформації поштою, рекомендується:

- поводитися максимально обережно з посланням;

- обов’язково зберігати послання з усіма матеріалами (лист із текстом, будь-які вкладення, конверт і обгортку тощо);

- не зшивати,  не склеювати,  не робити написи,  не підкреслювати або обводити окремі місця;

- повідомити про погрозу в правоохоронні органи та передати їм анонімні матеріали;

- не розширювати коло осіб, які знають про погрозу й передачу матеріалів у правоохоронні органи.

ІІ. Рекомендації щодо дій в разі виявлення підозрілих предметів,що можуть бути використані для вчинення терористичного акту

1.  У разі виявлення підозрілого предмета,  схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:

- не торкатися до виявленого підозрілого предмета,  не підходити й не пересувати його;

- утримуватися від куріння, використання засобів радіозв’язку, у тому числі й мобільного, поблизу даного предмета;

- не робити самостійних дій із підозрілими предметами;

- за можливістю забезпечити охорону підозрілого предмета й небезпечної зони (під час охорони підозрілого предмета знаходитися за захисними спорудами чи предметами, вести спостереження);

- повідомити про виявлення підозрілого предмета інших осіб, які знаходяться поруч,  забезпечити їх евакуацію з території,  що прилягає до небезпечної зони;

- сповістити про небезпечну знахідку орган місцевої влади, чергові служби правоохоронних органів з наданням інформації про характерні ознаки ймовірного вибухового пристрою,  місце його розташування,  час виявлення та особу, яка його виявила. Дочекатися прибуття на місце виявлення небезпечної знахідки фахівців-піротехніків;

- намагатися максимально запам’ятати зовнішність,  одяг осіб,  які залишили предмет, їхній транспорт та номерні знаки.

2.  Основні характерні ознаки,  що вказують на можливу належність підозрілого предмета до вибухового пристрою:

- залишені в громадських місцях (транспорті) без нагляду валізи, пакунки, коробки тощо;

- зовнішня схожість предмета на боєприпаси,  навчально-імітаційні, сигнальні, освітлювальні, піротехнічні вироби;

- наявність у предмета антени з радіоприймальним пристроєм;

- наявність у предмета годинникового механізму або електронного таймера;

- наявність у предмета запаху гасу,  розчинника,  пально-мастильних і хімічних матеріалів тощо;

- наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;

- наявність у дверях,  вікнах будь-яких сторонніх підозрілих предметів, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.

ІНСТРУКТАЖ НА ЧАС ВЕСНЯНИХ КАНІКУЛ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

КЛАСНИМ КЕРІВНИКАМ 1-11 КЛАСІВ!

1.     Провести первинні інструктажі на кінець навчального року та під час літніх канікул та забезпечити контроль за збереженням життя і здоров’я дітей в учнівських колективах зокрема:

 «Пам’ятка»

Дотримуватись правил пожежної безпеки, електробезпеки в побуті, правил поводження з вибухонебезпечними предметами та піротехнічними засобами, правил поведінки дітей на воді, під час грози, активізувати профілактичну роботу по попередженню випадків харчових отруєнь, отруєнь грибами, рослинами та неякісними продуктами, правил поведінки в громадських місцях, при користуванні громадським транспортом, безпеки дорожнього руху.

2.     Цільові інструктажі з безпечної поведінки в екстремальних ситуаціях.

3.     Інструктажі щодо безпеки життєдіяльності під час навчальної практики і навчальних екскурсій.

4.      Включити вищезазначені питання в інструктаж під підпис кожного учня.

5.      Зробити необхідні записи в журнал на сторінку інструктажі з безпеки життєдіяльності учнів.

 ІНСТРУКЦІЇ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ  ДЛЯ УЧНІВ

1.Вступний інструктаж.doc

2.Перевезення організованих груп дітей.docx

3. Проведеня екскурсій.doc

4. Попередження ДТП.doc

5.Прибирання території.doc 

6. Проведення масових заходів.docx

7. Пожежна безпека.doc 

8. Спортивно-масові заходи.doc

9. З навчальної практики та літніх канікул.doc

Правила поведінки при зустрічі з собаками.

                                                                                Обережно - собаки!                                                 

Правила безпеки при зустрічі з чотирьохлапим другом:

- уникайте собак без намордника, зграї собак і вузьких місць, де не можна розминутися зі звіром;

- не підходьте до собаки без прив'язі, бо захист «особистих» територій - одна з головних причин проявлення надмірної агресивності;

- не дивіться в очі тварині і не посміхайтеся - це для собаки рівнозначно, як показувати зуби і демонстрував силу;

- не повертайтеся спиною до тварини і не тікайте, бо це може викликати у пса рефлекс переслідування;

- особливо остерігайтесь собак-охоронців - ротвейлерів і доберманів - у них загострене почуття охорони господаря, а територія їх «особистих» інтересів перевищує 50 м.

Рекомендації щодо самозахисту при нападі собак, у тому числі спеціально навчених:

- зупиніться, поверніться обличчям до собаки і голосно скомандуйте:

«стояти», «лежати», «сидіти», «фу» - це зможе привести тварину в замішання;

- прийміть оборонну стійку або киньтесь назустріч - налаштована на гонитву тварина може розгубитися;

- киньте в собаку будь-який предмет або зробіть вигляд, що ви підбираєте палицю і кидаєте її на неї - цим ви виграєте час, а пам'ять про колишню біль в подібних випадках може змусити її відбігти; бажано при цьому мати грізний вигляд і загрозливо кричати;

- захищайтеся газовим балончиком або пістолетом - «Черемха» (балончики СІЧ), «Терен-1» і балончики АБХ з капсоіцином (палючою речовиною - витяжкою з червоного перцю); допоможе і серія пострілів холостими патронами, але стріляти потрібно в напрямку тварини, так як звуку пострілів дресирована тварина може і не злякатися;

- зброю самозахисту до застосування ховайте в руці або за спиною, так як навчені собаки агресивно реагують на озброєну руку; для відвернення уваги від тварини використовуйте будь-які предмети і особисті речі;

- якщо спецзасобів у вас немає, повільно, не обертаючись спиною до собаки, відступайте до будь-якого природного прикриття: паркану, стіни, дерева і т. п., захищайтеся підручними засобами і кличте на допомогу;

- пам'ятайте: особливо небезпечний собака, який присів, - він готується до стрибка, тому, щоб захистити горло, притисніть підборіддя до грудей і виставте на собаку руку;

- за можливості, обмотайте руку і передпліччя плащем, піджаком, шарфом, потім, захищаючи шию та обличчя від укусу, спровокуйте собаку на напад: у стрибку собака не захищений, а в цей час різко і жорстко вдарте рукою, ногою, будь-яким твердим предметом - краще всього в ніс, по верхній щелепі, в живіт або пах - це найбільш вразливі місця у собаки;

- спробуйте схопити шию собаки і затиснути її під пахвою, але при цьому слід дуже міцно тримати пса і твердо стояти на ногах.

Перша допомога при укусах собаки:

- терміново промийте рану великою кількістю води, ще краще - перекисом водня;

- краї рани обробіть йодом або зеленкою, а саму рану змастіть маззю «Рятувальник», «Левоміколь» або присипте стрептоцидом;

- в разі відсутності медикаментів, антисептиком може послужити будь-яка спиртова рідина (горілка, одеколон і т. п.) – і терміново до лікарні;

- якщо можливо, з'ясувати, щеплений собака від сказу чи ні, якщо не щеплений або це невідомо, доведеться пройти серйозний курс лікування і довгий час перебувати під наглядом лікаря.

Рекомендації щодо запобігання захворювання на сказ та смерті у випадках укусів собаки:

1) уникати контактів з бездомними та дикими тваринами, постійно пояснювати дітям небезпеку таких контактів;

2) якщо покусала або обслинила тварина, потрібно промити рану теплою кип'яченою водою (бажано з милом), а потім обробити 70% розчином спиртового настою йоду; особливо уважно слід оглядати дітей після прогулянки чи контакту з тваринами;

3) у випадку укусу чи обслинення підозрілою твариною, якомога швидше звернутися до медичної установи для проведення антирабічного щеплення (попереджує захворювання і врятовує життя)та серотерапії;

4) своєчасно робити щеплення проти сказу домашнім тваринам.

Це варто знати!

Сказ (водобоязнь, гідрофобія) - гостра інфекційна хвороба з тяжким ураженням центральної нервової системи, що спричиняєть­ся вірусом. Сказ віднесено до особливо небезпечних хвороб.

Зараження людини ска­зом відбувається в основно­му через укус хворою твари­ною чи внаслідок попадання її слини на свіжі поранення, подряпини шкіри або слизо­ві оболонки. Інфікування людини сказом відбувається здебільшого від диких хи­жих (вовки, лисиці - понад 40% випадків) чи домашніх тварин (коти, собаки), а та­кож сільськогосподарських тварин (20%).

Головною ознакою захворю­вання диких тварин є зміна поведінки, насамперед, втрата відчуття страху. Звірі втрача­ють обережність і вдень з'являються в населених пунктах, нападають на людей і тварин. З метою попередження сказу, ветеринарною службою ве­деться боротьба зі сказом се­ред собак, знищення бродячих тварин, профілактична вакци­нація свійських тварин.

При несвоєчасно проведе­них щепленнях, котрі здій­снюються після укусу інфіко­ваної тварини, хвороба закін­чується смертю.

Щорічно в Україні реєстру­ється понад 100 тисяч осіб, котрі звернулись у медичні за­клади з приводу укусів твари­нами, з яких 60% отримують направлення за показниками підозри інфікування сказом.